Виконавче провадження в Україні у період дії воєнного стану.

Повномасштабне вторгнення на територію України військових формувань країни-агресора призвело до змін в діяльність багатьох установ і організацій, в тому числі і в діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до розділу ХІІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ.

У відповідності до цього закону були зупинені виконавчі дії та заборонена зміна стягувачів у відкритих виконавчих провадженнях стягувачами у яких є Російська Федерація, громадяни Російської Федерації (окрім тих, що проживають на території України на законних підставах), юридичні особи створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації, юридичні особи створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарів, власників, членів, учасників, акціонерів яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, яка створена та зареєстрована у відповідності до законодавства Російської Федерації (за виключенням юридичних осіб, створених у відповідності до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах).

На підставі цього закону в період дії воєнного стану фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з банківських рахунків, на які державними або приватними виконавцями накладено арешт, у разі, якщо сума боргу за виконавчими документами не перевищує 100000,00 грн.

З банківських рахунків, арештованих державними та приватними виконавцями. юридичні особи можуть здійснювати виплати заробітної плати в межах п’яти мінімальних розмірів заробітної плати на одну особу та здійснювати сплату податків, зборів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Названим законом заборонено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), а також відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації.

27 липня 2022 року Верховною Радою України після врахування пропозицій Президента України був прийнятий остаточний варіант Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану” № 2455-ІХ.

Цим законом в Закон України “Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” введено норми, які сприяють поліпшенню діяльності приватних виконавців на період дії воєнного стану, але в той же час Міністерству Юстиції України надаються повноваженням самостійно на власний розсуд зупиняти діяльність приватного виконавця строком на один місяць.

Одночасно в Закон України “Про виконавче провадження” вносяться зміни, якими на час дії воєнного стану зупиняється дія постанов державних виконавців про обмеження використання вогнепальної та іншої зброї боржниками за відкритими виконавчими провадженнями; зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України; забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріуса; приватним виконавцям за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, надається право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ними у виконавчому провадженні.

В умовах численних руйнувань, спричинених збройною агресією Російської Федерації, далеко не всі власники пошкодженого майна обізнані в механізмах отримання компенсації за спричинені збитки.

В той же час отримання такої компенсації за рахунок коштів Державного бюджету передбачено як чинним Законодавством України (стаття 19 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, статті 85, частина 10 статті 86 Кодексу цивільного захисту України, статті 61, 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, статті 1166, 1167, 1177 Цивільного кодексу України), так і Європейською конвенцією з прав людини, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року разом із протоколами №№ 1, 4, 6, 7, 12, 13, 16 до цієї конвенції.

Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947, а Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 року № 767.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року №380 встановлено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Останнім порядком передбачено, що подання названої інформації може проводитись самостійно, або представником фізичної чи юридичної особи, яка є власником ушкодженого або повністю зруйнованого нерухомого майна, шляхом заповнення відповідної анкети на інтернет-порталі ДІЯ або через адміністратора центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса. Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

На жаль станом на сьогодні визначення розміру завданої шкоди і відповідне відшкодування компенсації понесених втрат за рахунок держави не здійснюється з цілого ряду причин, які є наслідком невиконання або неналежного виконання владними структурами вимог згаданих вище нормативно-правових актів.

В той же час в Україні вже існує позитивна судова практика отримання фінансової компенсації легітимних очікувань постраждалих осіб за невиконання державою своїх обов’язків, передбачених внутрішніми нормативно-правовими актами і положеннями Європейської конвенції з прав людини (Постанова Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі №57/14335/18-ц,  рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 квітня 2021 року у справі 265/6582/16-ц, прийняте після перегляду справи в суді першої інстанції на підставі постанови Великої Палати Верховного суду від 04 вересня 2019 року у цій справі та ін.)

Таке часткове отримання компенсації за рішенням суду не перешкоджає отриманню в майбутньому повної компенсації за пошкоджене або знищене нерухоме майно.

Подання позовної заяви в останньому випадку повинно супроводжуватись доказами прав власності на пошкоджене або знищене майно, а також доказами наявності та причини цих пошкоджень, грошового еквіваленту понесених збитків. В якості доказів до позовної заяви необхідно додати:

1. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а вразі відсутності запису в ньому - копія договору купівлі-продажу, дарування або документ про приватизацію нерухомого майна з відміткою, про реєстрацію такого дправочину в Бюро технічної інвентаризації.

2. Копію поданої заяви про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок
надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, за зразком, який додано до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 р. № 767.

3. Копію довідка особи, що постраждала, отриманої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 р. № 767.

4. Копію акту обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації отриманого у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 р. №767.

5. Інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, яка видається в установленому порядку на підставі акта обстеження житла.

6. Копія Звіту Держаної служби надзвичайних ситуацій, в якому вказана причина пошкоджень.

7. Копію акту грошової оцінки збитків, спричинених знищенням, пошкодженням нерухомого майна, а для заявників - юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців ще і розрахунок понесених збитків у вигляді недоотриманого прибутку від господарської діяльності.

8. Копію заяви до органу місцевого самоврядування про виплату грошової компенсації.

9. Копію відповіді органу місцевого самоврядування на заяву про виплату грошової компенсації.

Окрім того необхідно зробити реєстрацію пошкоджень (заповнити анкету) на офіційному інтернет-порталі Дія.

Законодавство, що регулює діяльність Антимонопольного комітету України (Закони України “Про антимонопольний комітет України” “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”), з певних причин надає цьому державному органу широке коло повноважень у взаємодії з суб’єктами господарювання державної та приватної форми власності.

Однак недосконалість законодавства у цій сфері, з одного боку провокує службовців цього поважного органу дещо вільно трактувати свої права і обов’язки, з іншого боку ускладнює оскарження їх дій і рішень в судовому порядку. Остання думка підтверджується невтішною статистикою, яку легко знайти у загально доступних джерелах.

Постійнодіюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель є єдиним органом оскарження порушень законодавства відповідальними особами або тендерними комітетами Замовників в рамках проходження відповідної процедури (ст. 6¹ Закону України “Про антимонопольний комітет України”, п. 17 ст.1, ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі”).

Практика взаємовідносин Учасників публічних торгів, що сформувалася в останні роки, призвела до значного інформаційного навантаження на співробітників названої колегії, яке призводить до дефіциту часу, необхідного для розгляду кожної конкретної скарги, а в результаті і до низького рівня обґрунтованості рішень, що приймаються за результатами розгляду скарг.

Іншою причиною помилок, що виникають при прийнятті рішень адміністративною колегією АМКУ, є відсутність у її співробітників спеціальних технічних знань, необхідних для розуміння вимог Тендерної документації та кваліфікованої оцінки документації, що надається Замовникам Учасниками публічних закупівель.

Названі обставини можуть бути використані адвокатами, які спеціалізуються в галузі юридичного супроводу публічних закупівель, для успішного судового оскарження рішень адміністративної колегії АМКУ.

В якості ілюстрації прошу ознайомитись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 р. і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 р. у справі № 640/20643/20 за результатами розгляду складеної мною позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Постійнодіючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, прийнятого у процедурі публічної закупівлі UA-2020-04-09-002057-a.

В разі необхідності отримання послуг юридичного супроводу публічних закупівель та досудового і судового оскарження рішень Замовника та/або адміністративної колегії АМКУ прошу звертатися до мене телефоном 067-2097792 або електронною поштою за адресою advokat-arx@ukr.net

З повагою,

адвокат Володимир РОЇК

Протягом 2020 року Верховна рада України прийняла низку законів (№ 440-ІХ від 14.01.2020 року, № 465-ІХ від 16.01.2020 року, № 533-ІХ від 17.03.2020 року, № 540-ІХ від 30.03.2020 року, 559-ІХ від 13.04.2020 року, № 591-ІХ від 13.05.2020 року, № 592-ІХ від 13.05.2020 року, № 786-ІХ від 14.07.2020 року, № 1030-ІХ від 02.12.2020 року, № 1071-ІХ від 04.12.2020 року та № 1072-ІХ від 04.12.2020 року, якими внесла зміни в порядок нарахування та сплати до державного бюджету Єдиного соціального внеску юридичними (в якості податкового агента) та фізичними особами, а також в порядок та строки подання звітності з цього обов'язкового платежу.

З огляду на це порядок обчислення, сплати та подання звітності з цього обов'язкового платежу до контролюючих органів після 01 січня 2021 року має суттєві відмінності від порядку, який використовувався у 2020 року.

Останнім часом відкриті джерела інформації навперебій висвітлюють події пов'язані з конфліктною ситуацією, яка склалася навколо широко відомого інтернет-магазину "Розетка.Уа”. Однак інформація ця суперечлива і більшою мірою відображає суб'єктивні погляди сторін існуючого конфлікту, але не дає об'єктивної оцінки сутності освітлюваних подій.

І все ж таки дослідивши цю інформацію та ознайомившись з матеріалами справи №2а-10574/11/2670 за позовом ТОВ "Розетка.Уа” до ДПІ у Печерському районі м. Києва, розміщеними на офіційному веб-порталі "Єдиний державний реєстр судових рішень”, можна прийти до певних висновків про необхідність поліпшення структури захищеності інтернет-торгівлі на сучасному етапі:

1. Перший з цих висновків полягає в тому, що податкова служба України почала застосовувати до інтернет-торговців ті ж самі методи контрольно-перевірочної роботи, які вона постійно застосовує до інших торговельних та виробничих компаній, а відтак не існує якогось окремого особливого тиску з боку цих органів, направленого проти інтернет-торгівлі в нашій країні взагалі.

2. Застосування web-розрахунків, подібних PayPal або WebMoney само по собі не не є способом захисту бізнесу від зовнішніх посягань у відриві від чіткої легітимної структури бізнесу без якої можливі (в тому числі і безпідставні) підозри або звинувачення з боку правоохоронних або контролюючих органів щодо порушень в процедурі поставок товарів, в процедурі їх кінцевої реалізації, в процедурі розрахунків з контрагентами, в фінансовій дисципліні надають можливість цим органам здійснювати тиск на одного і того ж суб'єкта підприємницької діяльності.

3. Інтернет-торговці на сьогодні ще не готові до проявів професійної уваги з боку правоохоронних і контролюючих органів, в основному в зв'язку з відсутністю в цій сфері досвіду, який багато років (і нерідко з успіхом) накопичували звичайні торговельні і виробничі компанії.

4. Судові рішення у справі № 2а-10574/11/2670 за позовом ТОВ "Розетка.Уа” до ДПІ у Печерському районі м. Києва беззаперечно показують, що оскарження дій і рішень контролюючих органі не можна довіряти юристам,які мають лише суто теоретичні уявлення про норми податкового або митного права і не мають необхідного досвіду захисту прав і законних інтересів платників податків у суді.